муджахіди

-ів, мн. (одн. муджахі́д, -а, ч.).

1) іст. Під час іранської революції 1905-1911 рр. – члени лівої нелегальної революційної організації, яка боролася за національну незалежність і демократичні перетворення.

2) В Алжирі – учасники національно-визвольної війни 1954-1962 рр., борці за незалежність своєї країни.

3) Вчені і судді, які досягли найвищої міри знання мусульманського права.